Упровадження компетентнісного підходу на уроках фізики

Одним із шляхів оновлення змісту освіти й узгодження його із сучасними потребами, інтеграцією до європейського та світового просторів є орієнтація на формування компетентностей та створення ефективних механізмів їх упровадження. Актуальність поняття компетентності визначається тим, що саме компетентності є тими індикаторами, які дають змогу визначити готовність учня-випускника до життя, його подальшого особистого і суспільного розвитку.

Мета навчання предметів природничо-математичного циклу полягає у формуванні засобами навчальних предметів ключових компетентностей учнів, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння природничо-наукової картини світу, вироблення екологічного стилю мислення і поведінки, розвитку експериментальних умінь і дослідницьких навичок та виховання громадянина демократичного суспільства.

Упровадження компетентнісного підходу створює умови для формування внутрішньої мотивації навчання. При цьому чинниками, які позитивно впливають на формування мотивації, є:

- практична спрямованість мети уроку як особисто значущої, важливої для кожного;

- використання в процесі навчання наявного життєвого досвіду учнів, їхніх повсякденних спостережень, досвіду практичної діяльності;

- зв’язок навчального матеріалу з повсякденним життям людини, явищами, які відбуваються в довкіллі;

- використання результатів навчання в практичній діяльності людини.

Компетентнісний підхід в освіті сьогодні набуває в світі дедалі більшого поширення. Найбільш значущими завданнями національних систем освіти за компетентнісною концепцією ЮНЕСКО визначено такі:

- "навчитися жити разом";

- "навчитися пізнавати";

- "навчися робити;

- "навчитися бути".

Цими чотирма системоутворювальними освітніми цілями визначаються життєві кометентності, на формування яких повинна спрямовуватися сучасна освіта.

Компетентнісний підхід зумовлює посилення прикладного, практичного характеру всієї шкільної освіти й полягає в тому, щоб навчити школярів самостійно вирішувати завдання в незнайомих ситуаціях, а не збільшувати обсяг інформованості людини в різних предметних галузях

Упровадження компетентнісного підходу передбачає появу нового етапу уроку, а саме визначення наявного рівня компетентності, який полягає в актуалізації життєвого досвіду учнів, під яким розуміються всі обставини

повсякденного життя, які впливають на людину та з якими вона взаємодіє.

Основою набуття компетентності є власна активна діяльність людини, що зумовлює вибір прийомів, форм, засобів навчання. До них належать: розв’язування практично орієнтованих завдань; аналіз життєвих ситуацій; використання наочності; проведення експерименту ужиткового спрямування; проведення учнівського дослідження; виконання проектів, розв’язування проблемних завдань, застосування технології розвитку критичного мислення тощо.

Організації навчання з фізики сприятиме використання перевірених практикою лекційно-семінарської системи, причому не час від часу, а досить регулярно, групової роботи, проблемного навчання, дидактичних ігор, складання навчальних схем та опорних конспектів тощо. З цією метою у методиці викладання і побудові уроків доцільно активізувати інтерактивні методи, зокрема метод проектів, інформаційні технології, проведення практикумів на основі статистичних матеріалів, а також семінарів, конференцій, ділових ігор, що спрямовані на розвиток аналітико-синтетичної діяльності учнів. Результати такої роботи бажано оформлювати у вигляді есе, рекомендацій, систематизувати у картосхемах, графіках, діаграмах, таблицях тощо. На уроках слід привчати учнів користуватися індукцією, дедукцією, аналізом, синтезом, робити висновки й узагальнення.

Великого значення набуває метод проблемного навчання. Проблемність починається з особливої конструкції запитань: Чому...? (Яка причина...?); Що змінилося...від...?; Чим відрізняється...від...?; Які умови необхідні для того, щоб...?; Який висновок треба зробити? і т.д. У відповідях на ці питання обов’язково повинні бути коментарі, обґрунтування точки зору. Приклади проблемних завдань можуть бути такими: сформулювати завдання; поставити запитання з теми; спланувати діяльність; висунути гіпотезу і визначити план її перевірки; сформулювати спосіб дій у змінених умовах; визначити власну позицію; оцінити попередні результати; уявити інакше і зобразити; порівняти і обрати необхідний варіант; порівняти з еталоном; знайти підстави для класифікації й виконати її; перейти від загальної моделі до конкретнішої; визначити межі застосування закону тощо.

Цінність проблемного навчання полягає в тому, що воно робить пояснення більш доказовим, а знання усвідомленими; вчить учнів мислити діалектично, ознайомлює їх з методами пізнання, підносить емоційність викладу, а тому й підвищує інтерес учнів до вивчення предмета. Воно стимулює мислення учнів, їх пізнавальну активність, сприяє мотивації пізнавальної діяльності учнів, надає роботі творчого характеру.

Формуванню навичок самостійної роботи, вмінь пошуку необхідної інформації у додаткових літературних джерелах слугують семінарські заняття, які викладач може планувати, враховуючи навчальні можливості учнів, підготовка та презентація учнівських творчих проектів. Необхідно стимулювати самостійну пізнавальну діяльність учнів, спонукати їх до використання матеріалів із засобів масової інформації та науково-популярної літератури, що допоможе їм розуміти та аналізувати сучасні події в світі, розвивати проектну діяльність.

Обов’язковим елементом навчання повинні стати індивідуальні завдання з теми. Такі завдання варто пропонувати на завершальному етапі вивчення теми для самостійного опрацювання. Мета завдань – охопити матеріал теми в цілому, привернути увагу до головного, дати додаткові приклади і пояснення окремих складних моментів. Варто планувати виконання індивідуальних завдань, які передбачають ознайомлення як з розвитком тієї чи іншої науки в історичному аспекті, так і змістовних. Особливо варто звертати увагу учнів на внесок в розвиток науки вітчизняних вчених та наукових установ України. Такий підхід сприятиме актуалізації навчально-пізнавальної, комунікативної, інформаційної, ціннісно-смислової та інших компетенцій і значно поглиблюватиме загальнокультурні надбання учнів.

Важливим засобом навчання можуть стати контрольні запитання і тестові завдання, які спрямовані не на відтворення означень, фактів, формул, а на з'ясування елементів та структури означень об’єктів; їх місця в системі інших понять; операцій, які можуть виконувати з об’єктом; його особливостей та властивостей; окремих винятків та тонкощів. Подібні контрольні запитання стимулюють продуктивне мислення учнів, сприяють неформальному засвоєнню теоретичного матеріалу, формують навички порівняння, класифікації, узагальнення, застосування природничих понять і об’єктів.

Велику роль у навчанні відіграє систематичне використання історичного матеріалу, який підвищує інтерес до вивчення предмета, пробуджує критичне ставлення до фактів, дає учням уявлення про природничі науки як невід'ємну складову загальнолюдської культури. На змістовних дохідливих прикладах слід показувати учням, як розвивалися наукові поняття, відношення, теорії й методи, ознайомлювати учнів з іменами та біографіями видатних учених, які створювали ці науки.

Використання біографій відомих учених здійснює не тільки навчальну, а й виховну мету:

- за їх допомогою можна показати, що наука виникає й розвивається під впливом діяльності людини і за її потребами;

- життя і діяльність багатьох вчених може слугувати прикладом самовідданого служіння своїй справі, прикладом мужності та патріотизму;

- розповіді про внесок вітчизняних вчених у розвиток науки є основою для виховання національної гордості.

Виходячи з ліміту часу, ці повідомлення мають бути стислими, яскравими, переконливими й емоційними. У цьому можуть допомогти технічні засоби навчання. Використання історичних екскурсів збагачує зміст предметів, робить його різноманітнішим, часто допомагає створювати емоційну атмосферу на уроці. Все це сприяє розвитку пізнавального інтересу і виправдовує затрати часу.

Ефективність засвоєння програмового матеріалу можна піднести завдяки застосуванню сучасних інформаційних технологій, які є визначальними у підготовці особистості до життя у постіндустріальному, інформаційному суспільстві. Широке застосування комп’ютерів у навчанні доцільне для проведення експериментів, практичних занять, інформаційного забезпечення, візуального інтерпретування діяльності, проведення досліджень.

Для успішної участі у сучасному суспільному житті особистість повинна володіти певними прийомами природничо-математичної діяльності та навичками їх застосувань до розв’язання практичних задач. Значні вимоги до володіння предметами циклу у розв’язанні практичних задач ставлять сучасний ринок праці, отримання якісної професійної освіти, продовження освіти на наступних етапах. Тому одним з головних завдань є забезпечення умов для досягнення кожним учнем практичної компетентності, яка є важливим показником природничої підготовки молоді. Вона певною мірою свідчить про готовність молоді до повсякденного життя, до найважливіших видів суспільної діяльності, до оволодіння професійною освітою.

Курс фізики основної школи продовжує формування, уточнення і розвиток фундаментальних природничо-наукових понять, вивчених в пропедевтичному курсі природознавства. Фізика в основній школі вивчається на рівні ознайомлення з фізичними явищами, поняттями і законами, які дають змогу пояснити перебіг найбільш поширених процесів у навколишньому світі, ознайомити учнів з фізичними основами сучасного виробництва, техніки і технологій.

Оволодіння учнями навичками експериментальної діяльності в основній школі спрямоване на використання набутих знань у практичній діяльності, формування пізнавальних інтересів, розвиток їхніх творчих здібностей, зацікавленості до вибору майбутньої професії, пов’язаної з фізикою.

В програмах з кожного предмета перелічені демонстраційні досліди, лабораторні та практичні роботи, які є мінімально необхідними і достатніми щодо вимог Державного стандарту повної загальної середньої освіти. Проте залежно від умов і наявної матеріальної бази кабінетів викладач може замінювати окремі роботи або демонстраційні досліди рівноцінними, використовувати різні їх можливі варіанти, об’єднувати кілька робіт в одну тощо, пам’ятаючи при цьому, що кожна демонстрація, кожне спостереження або лабораторна робота, кожний дослід повинен, з одного боку, забезпечити виконання програмових вимог до експериментальної підготовки учнів, з іншого боку, розвивати в учнів сприймати навчальний матеріал на оптимальному для них за пізнавальними можливостями рівні активності.

При навчанні фізики одним із важливих видів навчальної діяльності є фізичний експеримент. Оскільки матеріальна база фізичних кабінетів не завжди може забезпечувати виконання всіх лабораторних робіт і робіт фізичного практикуму, викладач може замінювати окремі роботи рівноцінними, отже пропонувати власну тематику робіт. Також декілька короткочасних робіт можна об’єднати в одну. Дозволяється проведення експериментальних досліджень на наявному у фізичному кабінеті обладнанні за запропонованою викладачем інструкцією. В експериментальних роботах можуть використовуватися саморобні пристрої (зокрема, матеріали та речі ужиткового спрямування) за умови дотримання правил безпеки. Під час постановки нестандартних експериментальних робіт учитель повинен враховувати рівень володіння учнями теоретичним матеріалом, знання якого забезпечують успішне її виконання.

У навчальних програмах наведено перелік робіт фізичного практикуму, тематика якого є орієнтовною. Учителем визначається тривалість робіт фізичного практикуму  1 або 2 години. Години, що відведено на фізичний практикум, можна розділяти на частини і проводити роботи в різних семестрах, а також включати ці роботи в перелік експериментальних завдань, які проводяться протягом вивчення теми. Кількість робіт фізичного практикуму, яка оцінюється, визначається викладачем залежно від їх тривалості та складності.

Оформлення лабораторних робіт та робіт фізичного практикуму може здійснюватися в спеціальних зошитах або зошитах на друкованій основі, яким надано відповідних гриф МОН, а також на окремих аркушах. Ці звітні матеріали мають зберігатися протягом навчального року в кабінеті фізики.

Оцінювання експериментальної діяльності учнів, як правило, включає такі елементи: перевірку підготовленості учнів до роботи; перевірку процесу її виконання, оцінку якості наданого звіту про проведену роботу з урахуванням наведених висновків та узагальнень. Зауважимо, що розрахунок похибок результатів експериментів не є обов’язковим.

Можуть не оцінюватися або оцінюватися вибірково деякі лабораторні роботи, які є демонстраційними та короткочасними, або носять репродуктивний характер, спрямовані на спостереження фізичних явищ і процесів, ознайомлення учнів з будовою пристроїв. Приклади таких робіт зазначалися в інструктивно-методичних листах МОН попередніх років.

З метою підготовки учнів до виконання реальних фронтальних лабораторних робіт, формування та перевірки їх практичних умінь та навичок за допомогою тренажерів, використовуючи для цього інтерактивні моделі лабораторних робіт або відеофрагменти їх виконання, можуть використовуватися програмно-педагогічні засоби, які мають відповідний гриф МОН. Але ці засоби не можуть замінювати проведення реальних експериментальних досліджень.

При підготовці виконання практичної частини програм учителям більше уваги необхідно приділяти проведенню ужиткового експерименту. Ужитковий експеримент – експеримент, під час проведення якого використовують (разом із традиційними) ті специфічні об’єкти та (або) інструменти дослідження, які зазвичай застосовують у побуті.

Використання ужиткових дослідів може забезпечити не лише формування експериментальних умінь, а й переконати учнів у значущості знань для адекватного розв’язування реальних життєвих ситуацій. Учень, виконуючи ужиткові досліди, забезпечить сучасне і грамотне коригування життєвих уявлень, набуде безцінного життєвого досвіду. Ця інформація стане його особистим надбанням, зберігатиметься як резерв довготривалої пам'яті й перебуватиме в стані постійної готовності до актуалізації. Необхідно розширювати самостійне експериментування учнів, використовуючи найпростіше обладнання, інколи навіть саморобні прилади і побутове обладнання.

Досліди ужиткового характеру за умови правильного вибору методичних прийомів їх проведення є вагомим підґрунтям для організації проектної діяльності учнів. Під час виконання таких дослідів формуються вміння:

- зіставляти життєвий досвід і наукову інформацію;

- усвідомлювати своє незнання й переборювати когнітивний дисонанс;

- оцінювати здобуті знання;

- актуалізувати життєвий досвід в адекватних ситуаціях;

- взаємодіяти з усіма суб’єктами навчального процесу.

Однією з вимог організації освітніх проектів є те, що учні мають обговорювати реальні проблеми і ставити та виконувати актуальні завдання, а їхня діяльність має бути доцільною. Збагачення експерименту елементами ужиткового спрямування забезпечить створення ситуації успіху для кожного з учнів.

Однією з найважливіших ділянок роботи в системі навчання залишається розв’язування задач. Задачі різних типів можна ефективно використовувати на всіх етапах засвоєння знань: для розвитку інтересу, творчих здібностей і мотивації учнів до навчання, під час постановки проблеми, що потребує розв’язання, в процесі формування нових знань учнів, вироблення практичних умінь, з метою повторення, закріплення, систематизації та узагальнення засвоєного матеріалу, з метою контролю якості засвоєння навчального матеріалу чи діагностування навчальних досягнень учнів тощо.

В умовах особистісно орієнтованого навчання важливо здійснити відповідний добір задач, який би враховував пізнавальні можливості й нахили учнів, рівень їхньої готовності до такої діяльності, розвивав би їхні здібності відповідно до освітніх потреб. За умов компетентнісного підходу розв’язування учнями навчальних задач спрямовується не лише на оволодіння знаннями та вміннями, а й на забезпечення можливості адекватно й ефективно діяти в реальних життєвих обставинах. Між навчальними та життєвими задачами існують суттєві відмінності в особливостях постановки умови, способах діяльності, формулюванні відповіді:

Показник порівняння

Задача

Навчальна

Життєва

Умова задачі

Педагогічно адаптована умова, яка містить усі необхідні дані для розв’язування (за винятком деяких констант), як правило, до умови не вводяться "зайві" дані, не пов’язані безпосередньо із задачею

Реальна умова, як правило, містить багато різноманітних даних, які необхідно проаналізувати, виокремивши суттєві та несуттєві, ймовірні та достовірні. Деяких даних може не вистачати і їх необхідно знайти

Ситуативність задачі

Навчальна задача абстрактна, її розв’язування не співвідноситься з конкретними практич-ними проблемами

Життєва задача завжди ситуативна, тобто пов’язана з певними аспектами, ситуаціями з життя людини

Предметність задачі

Задача належить до визначеної навчальним предметом галузі знань, яка визначає типові підходи до її розв’язування

Часто задачі мають міжпредметний характер, що вимагає інтеграції знань і способів діяльності з різних дисциплін

Способи розв’язування задачі

Більшість задач мають один конкретний спосіб розв’язування, який перевіряється викладачем

Як правило, існує певна множина способів дій, які дають змогу розв’язати дану задачу. Ефективність розв’язування задачі визначається обранням найбільш раціонального за даних умов способу дій

Характер задачі

Теоретичний: більшість навчальних задач не передбачають оперування з реальними предметами та явищами

Практично-перетворювальний: як правило, життєві задачі спрямовані на безпосередні зміни в предметах або явищах навколишнього світу, передбачають практичні дії, які базуються на попередньому теоретичному осмисленні способу діяльності

Особливості формулювання відповіді

Як правило, вимагається чітка, конкретна, однозначна відповідь

Більшість життєвих задач не мають однозначної відповіді; часто необхідна не конкретна відповідь, а визначення загальних тенденцій

Як спробу зближення навчальних і життєвих задач, як засіб набуття учнями предметної компетентності можна розглядати використання практично орієнтованих завдань. Це різновид навчального завдання, окремі складові якого: дане чи шукане, відоме чи невідоме, умова чи вимога, вихідний чи кінцевий стан системи, явища, об’єкти, процеси, про які йдеться, безпосередньо пов’язані з повсякденною реальністю, що оточує учня, з якою він безпосередньо взаємодіє.

З метою реалізації компетентнісного підходу у навчанні фізики та розвитку ключових компетентностей школярів у кожного вчителя фізики має бути створений каталог або картотека за тематикою "Ситуативні, проблемні та творчі завдання практичного спрямування".

Обов’язковим елементом технології навчання має бути постійна діагностика навчальних досягнень учнів. Вивчення кожної теми слід починати з виконання діагностичної роботи, що дає змогу встановити залишковий рівень володіння матеріалом попередньої теми. За результатами діагностичної роботи виявляються прогалини у підготовці учня, його досягнення, що допомагає спрямувати зусилля його та викладача на поліпшення стану справ.

Оцінювання навчальних досягнень як засіб управління навчальним процесом здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання з урахуванням індивідуальних особливостей учнів і передбачає диференційований підхід щодо його організації. Критерієм оцінки роботи учнів є не стільки обсяг навчального матеріалу, що залишився в пам'яті, скільки вміння його аналізувати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, використовувати в життєвих ситуаціях, вміння самостійно здобувати знання. При цьому важливо використовувати мотиваційний потенціал для учнів: авансування успіху, спонукання до самоаналізу, самооцінки, самопізнання, інтенсифікація того змісту навчального матеріалу, який має особистісне значення для учнів.

Учитель може використовувати в своїй роботі для перевірки знань і умінь учнів друковані матеріали. Звертаємо увагу педагогічних працівників, що відповідно до наказу МОН від 01.09.2009 №806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» у навчально-виробничому процесі може використовуватися лише навчально-методична література, яка має відповідний гриф Міністерства освіти і науки. Навчально-методичній літературі (практикумам, методичним розробкам, навчально-методичним посібникам, робочим зошитам, дидактичним матеріалам тощо) за рішенням відповідної комісії Науково-методичної ради з питань освіти МОН надається гриф "Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах". Текст грифа МОН зазначається на звороті титульного аркуша, де зазначаються номер і дата листа або наказу МОН, яким надано гриф МОН.

У зв’язку з появою на книжковому ринку літератури з підробкою грифа МОН (наприклад, «рекомендовано МОН за навчальною програмою (лист МОН від …№..)», насправді реквізити листа МОН стосуються лише навчальної програми), звертаємо увагу викладачів до уважного ставлення при виборі навчально-методичної літератури.

Одним із інструментів оцінювання індивідуальних освітніх досягнень учня є портфоліо. Портфоліо – портфель індивідуальних освітніх досягнень. Портфоліо як форма автентичного оцінювання навчальної, творчої, соціальної та інших видів навчальної діяльності передбачає планування та самооцінку навчальних результатів учня.

Існує декілька моделей портфоліо. Одна із них – комплексний. Комплексний портфоліо складається із таких розділів:

1. „Портфоліо документів ” – портфель документів, що засвідчують індивідуальні освітні досягнення учня.

2. „Портфоліо робіт” – зібрання різних творчих, проектних, дослідницьких робіт учня, а також опис основних форм і напрямів його навчальної та творчої діяльності. Роботи можуть бути представлені у вигляді текстів, фотографій, відеозаписів, на електронних носіях тощо.

3. „Портфоліо відгуків” – містить написане учнем резюме, характеристики учня, рецензії, відгуки, есе, рекомендовані листи та ін.

Основні ЦОР, які можна використовувати при підготовці та проведенні уроків:

1. Програмно-методичні засоби та електронні засоби навчання:

– Педагогічний програмний засіб «Електронний підручник «Фізика, 11»

– Педагогічний програмний засіб «Віртуальна фізична лабораторія, 10 -11»

– Педагогічний програмний засіб «Бібліотека електронних наочностей» «Фізика, 7 -9»

– Педагогічний програмний засіб «Бібліотека електронних наочностей» «Фізика, 10- 11».

– Аудіо-відео посібник з «Фізики» − ООО «Сучасні освітні технології», ТМ «Studdy Buddy», 2008 р.

2. Спеціалізовані Інтернет – ресурси:

· www.fisika.home.nov.ru "Физика для учителей". Копилка интересных уроков. Конкурс эрудитов. Сюжеты из жизни великих, мнемонические правила.

· www.mechanics.h1.ru − Материалы по физике (механика) для школьников

· www.physics03.narod.ru − "Физика вокруг нас" − занимательные материалы. Анимационные модели. Явления физики, описанные в литературе. Ответы на вопросы. Кроссворды, занимательные задачи. Статьи, доклады.

· www.college.ru/physics − "Открытый колледж: физика". Учебник по физике, интерактивные компьютерные модели, тестирование и электронные консультации. Полезные ссылки.

· www.elkin52.narod.ru − "Занимательная физика в вопросах и ответах"

· www.physics.nad.ru − "Анимация физических процессов". Коллекция роликов с трёхмерной анимаций физических экспериментов и явлений. Анимации сопровождаются теоретическими объяснениями и ссылками на учебники.

· www.fizika.ru − "Физика.ru" - для учащихся и преподавателей физики

· http://www.fizika.ru Физика. На сайте размещены учебники физики, сборники вопросов и задач, тесты, описания лабораторных работ. Учителя могут найти здесь обзоры учебной литературы, тематические и поурочные планы, методические разработки

· http://www.infoline.ru/g23/5495/physics.htm Физические опыты. Оптика, механика, термодинамика, волны - физические процессы в анимированном формате

· http://school.holm.ru/predmet/phisic/ Коллекция ссылок по физике на сервере "Школьный мир"

· http://www.alleng.ru/edu/phys1.htm К уроку по физике - учебники по физике, специализированные сайты, разбор тем и примеров решения задач, урок по физике, лабораторные работы, методические и консультационные материалы по физике, статьи, методики преподавания и многое другое

· http://pagemarker.narod.ru/lab.html В данном разделе вы можете просмотреть все опыты, имеющиеся в лаборатории

· http://experiment.edu.ru/ Коллекция: естественнонаучные эксперименты

· http://demo.home.nov.ru/interest.htm Демонстрационные модели опытов

· http://lmagic.info/ "Уроки волшебства" - занимательные опыты и фокусы по физике и химии в школе

· http://class-fizika.narod.ru/10-11_class.htm

· http://www.edu.delfa.net/CONSP/consp.html

· http://osvita-svyat.kiev.ua/zu1005/l_fizika/

· http://fizikapc.org.ua/page5.htm

·http://dliavseh.at.ua/load/psikhologu/fizika/skachat_besplatno_usi_uroki_fiziki_10_klas_riven_standartu/29-1-0-76#

· http://kurylak.at.ua/_ld/0/3_PDF.pdf

· http://www.gomulina.orc.ru

· dmitritarosov@mail.ru

· www.journal.osnova.com.ua

· www.book.osnova.com.ua - навчально-методична література

· www.e-kniga.in.ua - електронні книги

· www.teacherjournal.com.ua - учительський журнал on-line

· www.som.fio.ru - "В помощь учителю" − сборник методических материалов. Архив полезных материалов (классифицирован по школьным предметам): статьи, планы, интернет-ссылки по теме, - от СОМ (Сетевое объединение методистов).

Укладач: Охременко І.А., методист КУ ЦРМК

Кiлькiсть переглядiв: 3716

Коментарi

  • kyesqnpfak

    2014-04-11 11:44:21

    nckorutjvsvqzotl.snl, ikcmgvhmov , [url=http://www.nynipnojpe.com/]uosridruap[/url], http://www.nvyuyoczvk.com/ ikcmgvhmov...

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.